Мінімальна заробітна плата в ЄС у 2024 році?

Нова директива ЄС спрямована на встановлення прозорого рівня мінімальної заробітної плати, наприклад, 60% медіанної зарплати Брюссель також закликає регулярно проводити індексацію, щоб підтримувати доходи людей, незважаючи на зростання цін.

Встановлений законом мінімальний рівень заробітної плати за повний місяць відіграє важливу роль у боротьбі із бідністю. Мінімальний поріг відсутній у 5 країнах ЄС.

Країни із встановленим порогом мінімальної зарплати та без.

У ряді країн Європи частка працівників, що отримує найменший, перевищує 10%

22 із 27 країн-членів ЄС запровадили мінімальний поріг заробітної плати. У Данії, Італії, Австрії, Фінляндії та Швеції політики не йдуть на цей захід. Кіпр запровадив мінімальну зарплату лише на початку минулого року.

Серед 10 країн-кандидатів та потенційних кандидатів на вступ до ЄС вісім встановили національну мінімальну зарплату. У Чорногорії, Молдові, Північній Македонії, Грузії, Албанії, Сербії, Туреччині та Україні вона є, а у Боснії та Герцеговині та Косово – ні.

У країнах Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) – Норвегії, Швейцарії та Ісландії – мінімальної заробітної плати не встановлено.

Майже у двох третинах країн ЄС мінімальна зарплата до вирахування податків нижче 1 000 євро
Мінімальна заробітна плата в країнах ЄС дуже відрізняється: нині вона варіюється від €477 у Болгарії до €2 571 на місяць у Люксембурзі.

Мінімальна зарплата перевищує 2 000 євро у Люксембурзі, Ірландії, Нідерландах та Німеччині, тоді як у Франції цей показник становить 1 767 євро, а в Іспанії – 1 323 євро. Причому йдеться про брутто-зарплату, на руки працівник отримує менше.

Мінімальна місячна зарплата до вирахувань.

Мінімальна зарплата нижче €1 000 у 14 із 22 держав-членів ЄС, де існує національна мінімальна зарплата.

Серед країн-кандидатів та потенційних кандидатів цей показник варіюється від 360 євро у Північній Македонії до 613 євро у Туреччині.

У країні ЄС Болгарії (477 євро) мінімальна зарплата є нижчою, ніж у Туреччині, Сербії та Чорногорії, які все ще є країнами-кандидатами.
Відмінностей менше за показником купівельної спроможності
Коливання у мінімальних зарплатах значно менше, якщо ці значення виражені у стандартах купівельної сили (СПС). Мова йде про штучну модель, в якій на одну валютну одиницю УПС теоретично можна купити однакову кількість товарів та послуг у кожній країні.

Цю штучну валютну одиницю визначає Євростат, ґрунтуючись на різниці у рівні цін між країнами.

Мінімальна заробітна плата, скоригована на УПС, нині становить від 542 євро в Албанії до 1883 євро в Німеччині.

Крім Німеччини, цей показник перевищує €1 250 у Люксембурзі, Нідерландах, Бельгії, Франції, Ірландії, Польщі, Словенії та Іспанії.

Мінімальна місячна заробітна плата у УПС.
У Чехії, Словаччині, Естонії, Латвії та Болгарії зафіксовано найнижчу мінімальну заробітну плату в УПС серед країн ЄС.

У деяких країнах-кандидатах, таких як Туреччина, Сербія та Чорногорія, рівень заробітної плати був вищим, ніж у країнах ЄС, таких як Естонія, Латвія та Болгарія, але цей показник все одно був нижчим від €1 000 для всіх країн-кандидатів і потенційних кандидатів, якими є дані.

Частка працівників, які отримують мінімальну заробітну плату, значно різниться. Мінімальна заробітна плата має вирішальне значення в деяких країнах, де людей, які перебувають на нижньому кордоні шкали доходів, більші, ніж в інших країнах.

Частка працівників, які заробляють менше ніж 105% від мінімальної заробітної плати.
Так, у 2018 році частка працівників, які отримують зарплату менше ніж 105% від національної мінімальної заробітної плати, перевищувала 10% у п’яти країнах ЄС. До них належать: Словенія (15,2%), Болгарія (14,1%), Румунія (13,3%), Польща (12,1%) та Франція (11,6%).

У 10 країнах ЄС, включаючи Німеччину (6,6%), ця частка також перевищувала 5%.

Як визначити адекватну мінімальну заробітну плату?
Визначити адекватну мінімальну заробітну плату непросто. Директива ЄС містить таке твердження: “Держави-члени можуть використовувати базові орієнтири, які зазвичай використовуються на міжнародному рівні, такі як сума, еквівалентна 60% від медіанної заробітної плати та 50% від середньої заробітної плати, та/або базові орієнтири, що використовуються на національному рівні “.